Дистанційне навчання: плюси й мінуси

Виступ вчителя початкових класів

Яковенко Н.О

Без навчання протягом усього життя в сучасному світі не обійтись, адже будь-яка освічена людина має володіти чималим багажем знань. Причому дуже важливо цей багаж постійно оновлювати, інакше важко буде наздогнати стрімкий перебіг життя. Вирішити цю й багато інших проблем допоможе дистанційне навчання.

Дистанційне навчання – це добре організована й контрольована самоосвіта з використанням комп’ютерної техніки й комунікаційних мереж. У світі такий різновид навчання набув поширення досить давно, проте в Україні він існує років 10.

Взагалі для навчання “на відстані” потрібно мати сильну мотивацію й самоорганізацію, бо, як було сказано, дистанційне навчаня – це, передусім, самоосвіта, тобто здатність студента працювати самостійно. Для когось це є перевагою, а для когось, навпаки, – недоліком, – все залежить від людини та її характеру.

Упровадження дистанційних технологій навчання у освітній процес, спрямоване на глибоке розуміння навчального матеріалу та формування комунікативних( безпосереднє спілкування за допомогою засобів мережі Інтернет), інформаційних ( пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвітніх ( уміння навчатись самостійно) компетентностей.

Дистанційне навчання сприяє формуванню таких особистісних якостей як: активність,самостійність,креативність,творчість,відповідальність, цілеспрямованість. Тому здобувач освіти має вчитися працювати у команді дистанційно, оволодіти skill soft( гнучкими навичками), підвищити власну інформаційно – цифрову компетентність, вміти виокремити та опрацювати необхідний зміст навчальної дисципліни, мотивуватися до здійснення освітньої діяльності та побудови власної траєкторії розвитку.Таким чином, серед переваг дистанційного навчання для здобувача освіти можна виокремити: можливість підлаштовувати темп навчання під себе; виявити зони розвитку здобувачів освіти; проглядати навчальний матеріал повторно;

зниження психічного та фізичного навантаження; формування навички самоосвіти (навчитися вчитися).

Проте поряд з превагами є і недоліки у впровадженні дистанційного навучання в освітній процес. До них можемо віднести: обмеження безпосереднього соціального спілкування; гаджетизація життя.

Отже, виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології не замінять живого спілкування здобувачів освіти з педагогом, але кожна проблема породжує нові можливості: для здобувачів освіти – навчитися вчитися самостійно, для педагогів – навчитися використовувати цифрові технології у навчанні. Перспективою подальших розвідок є дослідження технологій, які можна застосовувати під час організації дистанційного та змішаного навчання в освітньому процесі.